10 заповідей
батьківства
Якщо ми
хочемо виховати людину, якій притаманна самодисципліна, нам треба в першу чергу
розвивати її самосвідомість, прагнути до того, щоб у дитини сформувався
позитивний образ самої себе, і уникати всього, що руйнує цей позитивний образ.
Що гріха таїти, навіть самі терплячі батьки
час від часу в "засмучених почуттях" все ж користуються недозволеними
заходами, але нерідко до них вдаються просто через незнання.
Не принижуй дитину!
Ми іноді запросто можемо сказати дитині:
"А краще ти нічого не міг придумати? У тебе взагалі голова на плечах
є?" і так далі. Всякий раз, коли ми вимовляємо що-небудь подібне, ми
руйнуємо позитивний образ сина чи дочки.
Не погрожуй!
"Якщо ти ще раз зробиш - ти у мене
отримаєш!", "Якщо ти ще раз стукнеш братика, я тебе. . . " Кожен
раз, коли ми так говоримо, ми вчимо дитину боятися і ненавидіти нас. Загрози
зовсім марні - вони не покращують поведінки.
Не
вимагали обіцянок!
Добре знайоме: дитина завинила, а мама їй
каже: "Пообіцяй, що більше ніколи-ніколи так робити не будеш" - і
отримує, звичайно, обіцянку. А через півгодини дитина повторює свою витівку.
Мама ображена і засмучена: "Ти ж обіцяв!" Вона просто не знає, що
обіцянка нічого не означає для маленької дитини. Дитина живе тільки в
сьогоденні. Якщо вона чутлива і совісна, то вимагання обіцянок буде розвивати в
неї почуття провини, якщо ж дитина не чутлива, це тільки навчить її цинізму:
слово - це одне, а справа - зовсім інше.
Уникайте гіперопіки!
Зайва опіка привчає дитину до думки, що сама
вона нічого робити не може. Багато батьків недооцінюють можливостей дітей
щонебудь робити самостійно. Прийміть як девіз: "Ніколи не роби за дитину
те, що вона може зробити сама".
Не вимагай негайної покори!
Уявіть, що чоловік говорить вам: "Олена,
кинь все і цю ж хвилину приготуй мені кави". Як вам це сподобається? Точно
так само вашій дитині не подобається, коли від неї вимагають, щоб вана негайно
залишила своє заняття, краще попередити її заздалегідь: "Хвилин через
десять будемо обідати", тоді ми цілком можемо дозволити їй побурчати
трохи: "Ой, мам! Я ще пограю". Сліпе беззастережне підпорядкування
характерно для маріонетки, але воно не сприяє формуванню незалежної,
самостійної людини.
Не потурай дитині!
Мова про
вседозволеність. Діти відразу відчують, що батьки бояться бути твердими, коли
вони переступають межі дозволеного, бояться сказати їм "ні". Це
вселяє в них впевненість, що всі правила гумові - варто трішки натиснути, і
вони розтягнуться. Таке може спрацьовувати в рамках сім'ї, але за її межами
дитину чекають гіркі розчарування. Потурати дитині - означає, позбавляти її
можливості вирости пристосованою до життя людиною.
Будь послідовним!
У суботу у
мами гарний настрій і вона дозволяє синові порушувати всі правила (або якісь з
них). У понеділок, коли він робить те ж саме, вона "навалюється на нього,
як тонна цегли". Уявіть себе на місці своєї дитини. Як би ви навчилися
водити машину, якби в понеділок вівторок і четвер червоне світло означало "стоп",
а в середу і суботу - "можна продовжувати рух"? Дітям необхідна
послідовність у вимогах. Вони повинні знати, чого від них чекають. Безладність
у дозволах і заборонах цьому не сприяє.
Не вимагай
того, що не відповідає віку дитини!
Якщо ви
чекаєте від свого дворічного малюка, щоб він слухався, як п'ятирічний, то цим
ви провокуєте у нього неприязнь до вас. Ви вимагаєте від нього зрілості
поведінки, на яку він ще не здатний - це погано позначається на розвитку його
самосвідомості.
Не моралізуй і не
говори дуже багато!
Кожного дня
тисячі слів осуду вихлюпуються на наших дітей. Якщо всі їх записати на
магнітофон і прокрутити мамам, вони будуть вражені. Чого тільки вони не
говорять своїм дітям! Загрози, насмішки, бурчання, цілі лекції про мораль. . .
Під впливом словесного потоку дитина "відключається". Це для неї
єдиний спосіб захисту і вона швидко його освоює. А оскільки відключитися
повністю вона не може, то відчуває почуття провини, а це розвиває негативну
самооцінку. Всі "моралі" зрештою для дитини зводяться до таких схем:
"Те, що ти зробив, - це погано. Ти поганий, тому що це зробив. Як ти міг
так вчинити після всього хорошого, що мама зробила для тебе?"
Не лишай дитину права
залишатися дитиною!
Уявіть собі,
що ви - педагогічний геній і виховали зразкову дитину: тиху, завжди поважаючу
дорослих, яка ніколи не бунтує і не виходить з-під контролю, робить все, що
дорослі від неї хочуть. У неї немає негативних почуттів до чого-небудь і до
кого-небудь, вона совісна і акуратна, ніколи нікого не обманює. Але, може бути,
тоді ми маємо справу з маленьким дорослим? Психологи вважають, що
"зразкова" дитина - не щаслива дитина. Це дитина під маскою. Вона
сховала своє "я" під оболонку, а всередині у неї дуже серйозні
емоційні проблеми.
Виховуючи
дітей, розвиваючи їх самодисципліну, давайте не забувати, що вони все-таки
діти. Давайте залишимо за ними це право!
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти.
Або - як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не зганяй на дитині свої образи; що посієш,
те й зійде.
3. Не вимагай від дитини плати за все, що ти
для неї робиш: ти дав їй життя - як вона може тебе віддячити? Вона дасть життя
іншому: це незворотний закон подяки.
5. Не стався до її проблем звисока.
6. Не принижуй!
7. Не муч себе, якщо не можеш чогось зробити
для своєї дитини, муч, якщо можеш і не робиш.
8. Пам'ятай: для дитини зроблено недостатньо,
якщо не зроблено все.
9. Умій любити чужу дитину. Не роби чужій
дитині те, що не хотів би, щоб інші зробили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою: неталановитою,
дорослою; спілкуючись з нею, радій, бо дитина - це свято, яке поки що з тобою.
Що вчителі можуть сказати батькам своїх учнів:
Ми теж ненавидимо тести.
Ми втомилися від стандартизованих тестів і необхідності "вчити для тесту".
• Ми теж любимо канікули.
Ми чекаємо на літо і вихідні так само, як і ваші діти.
• Кожна дитина особлива, але ...
Ваша дитина може бути центром вашого всесвіту, але ми повинні розділити свій ще з 30 дітьми.
• Не виставляйте нас винними.
Не просіть робити вашу брудну роботу. Ми бажаємо батькам навчити своїх дітей відповідати за свої дії замість того, щоб тиснути на нас, примушуючи посилити правила в школі.
• Викладання - це покликання.
У світі немає жодного вчителя, який міг би сказати, що викладає заради грошей.
• Ви робите вашу роботу, ми робимо нашу.
Є батьки, які, будучи директорами своїх компаній, приходять в школу і вказують, як потрібно вести уроки. Але нам би навіть в голову не прийшло йти до них в офіс, щоб розповісти, як слід керувати відділом.
• Ми витрачаємо гроші з власних кишень.
Вчителі часто купують речі, які їм потрібні для ефективної роботи з класом, на свої власні гроші.
• Розмовляйте зі своїми дітьми.
Батьки купують своїм дітям гаджети і одяг, іграшки та подарунки, але їм потрібно просто увага, хоча б розмова з вами. Вони хочуть знати, наскільки вас цікавить їх життя.
• Школа / університет - це ще не все.
Успіх не в тому, щоб перетворити дитину в наповнену знаннями флеш-карту і підготувати до вступу в університет. Чуйні батьки знають, що в цьому світі є місце для кожної дитини і без гарного виховання і сприятливої атмосфери в родині неможливе щастя.
• Дозвольте вашим дітям робити помилки.
Ми знаємо, що ви прекрасно впораєтеся, але перестаньте все робити за ваших дітей і дозвольте ї
Патріотичне виховання в родині
Справжній патріот
Справжній патріот повинен любити свою державу, якою б вона не була. Якщо говорити про нашу, рідну неньку Україну, то, звичайно ж, вона не ідеал, але й ми у ній не святі. Треба пам'ятати: ти тут народився, ти тут виріс, це - твоя домівка, ріднішої землі ти не знайдеш, як би ти не намагався. Якщо ти хочеш називати себе справжнім патріотом, виховай в собі почуття любові до Батьківщини. Гордись нею. Кожен сам для себе повинен побачити те, за що можна пишатись своєю країною. А в нас, повірте, незважаючи на численні невдачі, історичні помилки та вічно-крадучо-грабіжну верхівку влади, є чим гордитись. Полюби її такою, якою вона є.
Справжній патріот повинен поважати свою культуру та звичаї. Культурна історична спадщина - це невід'ємна частина твоєї нації та держави. Як може людина називати себе патріотом, якщо вона не знає (і не хоче знати) історії свого народу, його звичаїв, обрядів та пісень. Все це - частина твого народу, яка живе в кожному з нас. Нація, яка забуває свої звичаї та культуру, перестає бути нацією. Народ, який не хоче знати своєї історії, автоматично можна назвати первісним стадом, адже цим самим він проявляє свою неповагу до Батьківищини. А не поважаючи свою Батьківщину - ти не поважаєш себе.
1. Розповідайте дитині більше про красу своєї Батьківщини, родючість грунтів, чарівність степів та велич наших гір. Це допоможе візуально розвинути любов до наших земель. Україна - дуже красива та багатогранна держава.
2. Розповідайте дітям історії про давніх козаків та князів Київської Русі, їхні славетні подвиги та перемоги, про які знають у всьому світі. Змалечку прививайте дітям цікавість до історії та культури нашого народу. Тоді дитина розумітиме, що українці - це сильна нація.
3. Намагайтесь обмежити (обмежити, не забороняти) перегляд російських серіалів та телепередач, в яких явно видно проросійську пропаганду. Не потрібно дитині з раннього віку замилювати очі чужою культурою.
4. Більше розмовляйте українською, показуйте, яка наша мова милозвучна та красива. Слухайте хорошу українську музику, підтримуйте наш кінематограф. Будьте прикладом для своїх дітей, покажіть, що україньске - це стильно.
5. Привчайте з раннього віку любити Україну, якою вона є. Дайте зрозуміти, що наша держава гідна значно більшого, ніж має зараз. Якщо діти будуть запитувати, чому в країні такий безлад, то потрібно пояснити, що це не Україна є слабкою та неспроможною державою, а це "дядьки, які правлять" у нас не завжди мудрі, і саме через них у нас біда в країні та громадянська війна на сході.
Все залежить від батьків та виховання. У ранньому віці набагато легше полюбити свою Батьківщину, ніж у дорослому , тому треба виховувати це почуття у дітей вже з самого їхнього дитинства. Але навіть якщо ви самі не дуже навчені цьому, то старайтесь, змінюйтесь, це ніколи не пізно. Почніть цікавитись історією, культурою, поважайте традиції, підтримуйте українське та не будьте байдужими. Розпочніть з самих себе, і можливо, змінивши себе, колись ви зможете змінити інших.
Ми - сильні. Ми - незламні. Ми - українці.
То ж будьмо Справжніми Патріотами своєї держави
Слава Україні!
Джерело http://www.uamodna.com/articles/patriot-sjogodni-vnutrishne-pochuttya-chy-suchasna-moda/
Дякую за актуальну та корисну інформацію для батьків, а також за можливість отримання консультацій на вашому блозі.
ВідповістиВидалити